Автор: Андрій Запорожець.
Забути не можна планувати. Де поставити кому?
Чому менеджери планують діяльність своїх компаній? Можна назвати десяток різних — переконливих або, на перший погляд, не дуже — пояснень цьому. Нижче — чотири основні, на нашу думку, причини, які заслуговують на увагу і підтверджують надзвичайну важливість планування в компанії.
Перший момент – визначення напрямку руху. Звідки (де ми знаходимося сьогодні) – якими шляхами (тобто, стратегіями) – куди (цілі, виражені в конкретних показниках). «Per aspera ad astra». «Через терни» – тому що сьогодні на нашому пострадянському просторі по-іншому і не виходить, ну і «до зірок» – до самих вершин успіху, а інакше навіщо входити в бізнес, організовувати, набирати персонал і далі за списком. Дуже важливо тут вміти правильно, відповідно до місії та бачення компанії, формулювати і визначати цільові значення ключових показників діяльності (KPI). Оскільки погано опрацьована, незбалансована система ключових показників сама по собі може становити загрозу для досягнення поставлених цілей.
Друге – координація роботи всіх (правильніше сказати – всіх свідомих) співробітників: відділів, департаментів, компаній холдингу. Коли співробітники розуміють, куди саме і як рухається компанія, вони можуть координувати свої дії, ефективно працюючи один з одним, працюючи як єдине ціле, як одна команда.
Третє – встановлення норм і стандартів, перш за все – статей бюджетів, які будуть використовуватися для контролю за діями та ходом робіт у компанії. Маючи на руках плани і бюджети та здійснюючи функцію контролю, керівники порівнюють фактичні значення показників з плановими значеннями («план-фактний аналіз»), виявляють відхилення (менш або більш значущі), а потім розробляють і втілюють у життя необхідні коригувальні дії. Сюди ж можна віднести і наділення керівників відповідальністю за бюджети своїх підрозділів. Фінансові плани повинні мати своїх «власників».
Де поставити кому?
Нарешті, четверте – можливість і необхідність уникнути нераціональних дій і втрат. У процесі планування можна визначити дублюючі роботи і зайві операції, запобігти нецільовому витрачанню коштів, а також посадовим злочинам у цій сфері. Неефективні дії стають більш прозорими, а тому їх можна заздалегідь скоригувати або зовсім усунути, заощадивши таким чином тимчасові та фінансові ресурси. Перефразовуючи Маркса, можна сказати: «Будь-яке планування в кінцевому рахунку зводиться до економії».
І наостанок ще одна цікава деталь. У 90-ті роки на Заході було проведено ряд досліджень, результати яких підтверджують наступну тезу: компанії, що застосовують формальне планування та бюджетування, мають вищі фінансові показники, зокрема, рентабельність активів (ROA) — порівняно з компаніями, де процеси планування є стихійними або неформалізованими.
Власне, «Sapienti sat» — розумному — достатньо.