Олександр Бакка — викладач Міжнародного інституту бізнесу з 15-річним досвідом роботи в міжнародній сфері. У своїй колонці він розповів, без чого виростити бізнес просто неможливо.

 

Автор: Олександр Бакка

для порталу Retailers.ua

Особисті амбіції не можуть бути Стратегією компанії

Бізнес повинен бути структурованим. Це дозволяє йому розвиватися. Дрібні та середні підприємці в Україні часто не знають класичних законів бізнесу та правильного планування, які дозволять зробити бізнес структурованим.

У класичній моделі побудови бізнесу та менеджменту все починається з місії компанії. Місія – це відповідь на питання, яка користь від компанії на ринку, і чого не буде, якщо вона перестане на цьому ринку існувати.

Більшість власників малих і середніх підприємств припускаються помилки, коли ставлять місією компанії завдання «заробити більше грошей». Яке діло споживачеві до того, що ви хочете заробити грошей? Пам’ятайте: особисті амбіції не можуть бути місією.

Є безліч власників малого бізнесу, які не розуміють, для чого їм потрібна ця місія. Але це триває до певного часу. Як тільки вони захочуть розширюватися, вони розуміють, що місія компанії – це відправна точка, з якої будується все інше.

Ще один базовий елемент для побудови бізнесу з потенціалом масштабування – це бачення. Щоб його сформулювати, задайте питання: «Яке враження має залишатися від вашої компанії?». Бачення – це те, як ви хочете виглядати через 3 роки в очах головних клієнтів і конкурентів.

Тільки після того, як сформульовано, для чого компанія існує на ринку, можна поставити довгострокові цілі: на 3-5 років вперед, але за нинішніх умов краще планувати на 2-3 роки, а короткострокові цілі – на 1 рік. З них вибудовуються цілі для кожного окремого підрозділу: для виробництва, для відділу фінансів, для продавців. Продумуються стратегія та інструменти, за допомогою яких реально досягти стратегічних цілей і місії.

На цьому етапі у малих і середніх компаній у 70% випадків виникають конфлікти через неправильну комунікацію власників із співробітниками. Часто власники планують цілі та стратегії, але це абсолютно не те саме, що в голові у їхніх рядових працівників. Підприємці живуть у хмарах, а працівники не знають, чого від них хочуть. Усередині компанії починається протиріччя, ламається внутрішня комунікація.

Дізнатися, чи є у вашій компанії така проблема, легко: підійдіть до працівника, який займає нижчу посаду (касир у залі), і попросіть його розповісти про цілі компанії та його підрозділу. Якщо він зможе відповісти, то це показник того, що в компанії з комунікацією все гаразд. Якщо не відповість – компанія далеко не просунеться.

Щоб це виправити, спочатку займіться селекцією персоналу і розділіть його на дві категорії: на тих, хто може далі йти з компанією і розвиватися, і на тих, кому це не потрібно (наприклад, прибиральниці, яка прибирає, їй зовсім не обов’язково знати про ваші цілі і стратегію).

Про те, якими мають бути якості найманих працівників, я дізнався, коли працював у японській компанії Canon. Усередині компанії така структура, що співробітники не звітують перед керівництвом і покладаються тільки на себе. Не керівництво робить бізнес, а «правильні» люди.

Людей можуть підбирати довго, але за трьома обов’язковими якостями: особистий менеджмент, особиста мотивація та особиста обізнаність. «Правильному» працівникові не потрібно, щоб його хтось контролював (self-management), він сам себе мотивує (self-motivation), він знає свої сильні та слабкі сторони і розуміє, за рахунок чого розвиватися (self-awareness). Такі люди здатні горіти завданням і мотивовані рости разом з компанією.

Але просто підібрати «правильних» людей недостатньо. Щоб вони переживали за ваш бізнес, друге завдання керівника – налагодити з працівниками «внутрішній маркетинг», щоб натомість отримати результат.

«Внутрішній маркетинг» передбачає, що співробітників розглядають як клієнтів і думають, як побудувати з ними прибуткові відносини. Власник повинен щось давати цим клієнтам і навчати їх, думаючи про те, що це дасть йому. Можна відправити їх навчатися, давати настанови і радити.

Коли власник вкладе в людей багато праці, він буде готовий їм довіряти, не спостерігаючи. Якщо співробітники не можуть самі вибрати стільці в переговорну (реальний приклад), то довіри від власника недостатньо. Без відповідальності співробітники будуть налякані приймати навіть невеликі рішення.

Якщо у власника структурований бізнес і підібрані «правильні» люди, яким він довіряє, він може дозволити собі поїхати у відпустку без мобільного телефону з упевненістю, що з бізнесом нічого не трапиться.